Іриней Фальковський був провідним українським інтелектуалом, просвітником, науковцем, богословом і церковним діячем другої половини XVIII - поч. ХІХ ст. Він здобув європейську освіту в Угорщині та Словаччині, знав декілька іноземних мов, вивчав як природничі, так і гуманітарні науки. Навчаючись в Угорщині, почав активно цікавитись астрономією, купив собі астролябій і телескоп, читав праці астрономів минулого і найновіші для його часу, мав рукописні астрономічні замітки ще з того часу. У 1783 році повернувся до Києва і продовжив навчання, вивчаючи богослівʼя і єврейську мову у Київській Духовній Академії. В цьому ж році він стає викладачем арифметики. Його викладацька діяльність триватиме 21 рік.

Фальковський потрапляє на період реорганізації академії. Він був прихильником того, щоб відійти від старих схоластичних підходів у навчанні і йти у ногу з часом, висуваючи на перший план вивчення математики, астрономії та іноземних мов. За весь період свого перебування в академії він викладав алгебру, геометрію, архітектуру, фізику, філософію, географію, піїтику, німецьку та латину. Але окреме місце в його викладацькій діяльності посідала астрономія! 🔭

До нього астрономію викладали як частину натурфілософії, а Фальковський виділив астрономію в окремий предмет і написав свій курс. Він поділяв астрономію на теоретичну і сферичну: «Астрономія - є наука про світ, яким він є, та про його явища. Астрономія сферична є наука про те, як наші очі уявляють видимий із Землі світ. Астрономія теоретична є наука, що розглядає єство і властивості тіл світу...».

В «Сферичній астрономії» висвітлюються питання про кола всесвітньої кулі, про рух Сонця і про «залежні від цього явища», про місце «нерухомих» зірок та про загальний рух цих зірок тощо.

У «Теоретичній астрономії» Фальковський докладно розглядає кеплерову теорію руху планет, наводить таблицю видимих поперечників планет за спостереженнями різних авторів. Планети він розподіляє на першокласні (Сатурн, Юпітер, Марс, Венера, Меркурій), що обертаються навколо Сонця, і другокласні, що обертаються навколо інших планет, тобто супутники цих планет. Фальковський описує рух Місяця і пов’язані з ним затемнення; розв’язує задачу про визначення часу майбутніх сонячних затемнень на 1795—1800 рр. і пояснює, як їх спостерігати.

Іриней Фальковський сам вів свої астрономічні спостереження, узгоджуючи їх з наявними в нього астрономічними таблицями (французів де Гіра та Етʼєна Безу) та укладав власні таблиці за київським меридіаном.

Завдяки Фальковському, у КДА було створено фізико-математичний кабінет. Іриней за власні кошти та завдяки меценатам почав купувати для академії тогочасне європейське обладнання - телескопи, глобуси, компаси та мікроскопи.

Окрім того, що Фальковський робив власні астрономічні спостереження, він навчав цього і своїх студентів. Він виводив їх на спеціально облаштований майданчик (практично протообсерваторію на території Братського монастиря на Подолі). Студенти вчилися визначати географічні координати Києва, фіксувати рух планет та занотовувати зміни на зоряному небі. Головним практичним завданням для майбутніх вчених було математичне прогнозування. Зберігся його рукописний курс, де наводяться точні студентські розрахунки майбутніх сонячних і місячних затемнень на роки вперед. Студенти чекали на ці дати й за допомогою приладів перевіряли точність своїх математичних моделей.

Ці дослідження лягали в основу «Київських місяцесловів» Іринея Фальковського - це унікальні щорічні астрономічно-календарні збірники, які науковець зі студентами розраховував, укладав та видавав наприкінці XVIII — на початку XIX століття. Вони стали першими в Україні періодичними науково-популярними виданнями такого типу. У той час календарі зазвичай містили лише перелік релігійних свят, проте Іриней Фальковський перетворив їх на справжні науково-популярні журнали.