Вчора ми з вами поговорили про один із найцікавіших творів Аристотеля - "Поетику".

"Поетика" корисна і важлива не лише людями, які "професійно" займаються творчою діяльністю (театральною та літературною найчастіш), але всім та кожному. І тим, хто подививсь цей мій ефір буде дуже очевидно, чому це є істиною.

Аристотель докладно пояснює як працює мімесис - механізм наслідування в людині і те, як саме його потрібно застосовувати, або це наслідування не перетворилось в примітивне мавпування.

Далі. Він докладно пояснює цільову мету та фундаментальну користь трагедії - катарсис. Переживаючи змішані сильні емоції ми очищуємось. При тому на різних рівнях: від душі до розуму. Моя особиста думка, підкріплена довгими роками спостережень, полягає у тому, що істеричні люди (чоловіки та жінки однаково) виносять навколишнім мізки саме за браком катарсису. Замість того, аби ходити в театр, оперу, кіно та поет вечори і там очищати свою свідомість - вони влаштовують трагедійні перфоманси вдома, своїм близьким. Можете зі мною посперечатись, якщо хочете.

З Аристотелем теж можна і часом треба сперечатись, а можна погоджуватись, особливо в тих питаннях, які чітко підтверджуються практикою. Але його ніяк не можна ігнорувати чи обійти. Отак це працює 🍑

Частина "Поетики", де він описує "Комедію" - втрачена. І ми й досі не знаємо як працює катарсис в комедії. А це значить, що в мене тепер є +1 завдання на життя, аби цю велику загадку розгадати. Навіть не з точки зору Аристотеля, а з точки зору Нати і її невимовно високих здібностей у комедійному мистецтві 🍑

Ефір з тайм-кодами: https://www.youtube.com/live/vq2Cxa65_cI?si=LkfgdFYYGoYTnT8k