Я вважаю, що будь-яке суще розвивається як покемон: проходить послідовні стадії стрибкоподібного розвитку. Часто через кризи.

Сьогодні я вітаю себе та вас з річницею поновлення Незалежності. В 91-му наш покемон почав перехід на новий для себе рівень і з тих пір, з горем навпіл, намагається зрозуміти ким та чим є в цьому світі та яке у нього глобальне призначення.

Я вважаю, у нас буде все суперово, коли:

1. ми почнемо вести відлік своїх цивілізаційних витоків від праіндоєвропейців та складати плани на 5-10 тисяч років вперед. Мислити на 10 тис років в глиб - дозволить стратегувати на ті ж 10 тис років вперед. Психіка (колективна в тому числі) завжди потребує балансування.

2. ми опануємо не лише «свободу-від» - в ній сама суть незалежності від когось / чогось , а й «свободу-для» - вимір свободи, який потребує не лише акту вибору, а й акту аскези та розвитку самодисципліни. Боротись за свободу вибору у нас (з певними нюансами) виходить, але далі не зрозуміло, що з тією вибороною свободою робити, куди її прикладати.

Коли вектор застосування свободи буде знайдений (коли ми зрозуміємо що є спільним благом для нас як народу та яке майбутнє ми всі разом маємо будувати) - справа стане лише за стратегією, організацією та символікою. На цих трьох китах будується будь яка цивілізація